4 исторії, у яких візуалізація даних зіграла важливу роль

Історія знає декілька випадків, коли від візуалізації залежало прийняття важливих рішень. Давайте розглянемо 4 історії:

• боротьба з холерою у Лондоні;
  
• смертність у Кримській війні;
  
• запуск шатлу «Челленджер»;
  
• запуск шатлу «Колумбія».
  

У ХIХ столітті лікарі вважали, що холера і чума передаються повітряним шляхом. Коли у 1854 році на Брод-Стріт у Лондоні був спалах холери, причину шукали також у повітрі.

Лондонський лікар Джон Сноу скептично відносився до даної теорії і вирішив дослідити поширення холери у кварталі Сохо. Він припустив, що переносником холери може бути вода. Щоб довести свою теорію, лікар почав збирати докази.

Було два виключення. Біля насосу на Брод-Стріт розміщувалась пивоварня і робітничий будинок. Люди, які там працювали, не були заражені холерою. Джон Сноу почав шукати причину і з'ясував, що у пивоварні і робітничому домі були свої свердловини. Також власник пивоварні дозволив працівникам під час зміни пити пиво. Це підштовхнуло Джона Сноу до висновку, що працівники не пили воду з насосної станції на Брод-Стріт.

У березні 1854 року розпочалась війна між Францією, Великобританією, Сардинією і Османською імперією з одного боку і Росією з іншої. Більша частина бойових дій відбулась на Кримському півострові, але поранені британські війська були відправлені до лікарні Турції з жахливими санітарними умовами. Працюючи медсестрою у турецьких лікарнях, Флоренс Найтінгейл розуміла важливість санітарії.

Вона хотіла знайти справжню причину високої смертності солдат. Для цього Флоренс Найтінгейл порівняла кількість солдат померлих від різних причин: вік, поранення, умови у лікарні. Це показало, що більшість помирали саме від поганої санітарії.

Кожен з секторів відповідає одному місяцю (з квітня 1854 до березня 1856). Голубий шар показує смертність від хвороб (яких можна було уникнути, покращивши умови у лікарнях). Червоний шар показує смертність від ран, і коричневий шар — смертність від інших причин. Площа кожного сектору пропорційна смертності.

Дві діаграми зображають ситуацію до і після того, як з Лондону була надіслана комісія з покращення гігієни (у березні 1855). З цих діаграм одразу видно, що основною причиною смертності були хвороби, і після березня 1855 (менша діаграма зліва) кількість смертей сильно скоротилась.

У 2003 році на 82 секунді після запуску шатлу «Колумбія» шматок теплоізоляційної піни випав з кріплення і вдарив по лівому крилу шатлу, пошкодив систему теплозахисту. Це не завадило місії продовжуватись, але виникло питання, чи буде екіпажу безпечно повертатись на Землю з таким пошкодженням.

Корпорація Boeing надала NASA три доповіді на 28 слайдів, які доводили, що удар піною не страшний для корабля. Але вони не звернули увагу, що під час тестів сила удару була у 600 разів слабша ніж під час запуску. Презентація переконала NASA і було прийнято рішення, що екіпаж повернеться на Землю на своєму кораблі. Шатл «Колумбія» зруйнувався під час входу до атмосфери Землі перед посадкою.

Давайте розглянемо слайд і його помилки:

У 1986 році на 73 секунді свого польоту вибухнув космічний шатл «Челленджер». Запуск транслювався у прямому ефірі і за вибухом спостерігала уся країна. Катастрофа призвела до смерті усіх учасників екіпажу. Офіційною причиною катастрофи став вибух топливного баку через несправність ущільнювального кільця.

У день запуску очікувалась дуже низька температура повітря. Інженери припустили, що це може бути небезпечно. Докази представили у 13 таблицях і відправили факсом у NASA.

Звіт мав декілька помилок візуалізації:

• відсутність підпису на титульному аркуші;
• сортування даних не за ключовим параметром;
• частина даних була дописана ручкою;
• погана типографіка;
• вузька вибірка даних.

Давайте розглянемо найважливішу помилку — сортування не за ключовим параметром. Дані інженерів мали два параметри: температура і дата запуску. Конструктори хотіли показати, що температура впливає на деформацію кільця. Щоб це довести, потрібно було показати успішність запуску у залежності від температури. Це б продемонструвало, що три невдалих запуски були за температури нижче 64 градусів за Фаренгейтом.

У звіті NASA конструктори відсортували дані за датою запуску. Це не показало причинно-наслідковий зв'язок — залежність неуспішних запусків від температури. Таблиці конструкторів були непереконливими, аргументи проти запуску провалились, «Челленджер» вибухнув.

Якщо ви хочете донести свою думку і переконати співрозмовника, недостатньо показати тільки сирі дані. Важливо наочно продемонструвати висновки. Візуалізація даних допоможе досягнути мети, якщо вона проста і зрозуміла. Використовуйте силу візуалізацій на повну, друзі!